Журналістика рішень: з чого почати і як вступити на цей шлях

Партнерка медіаконсалтингової компанії Jnomics і менторка «Туристичних пазлів» Південного регіону Дарина Шевченко — про те, як знайти свій шлях в журналістиці рішень

Ми натискаємо “опублікувати”, схвильовано оновлюємо стрічку коментарів і чекаємо дорогоцінних відгуків наших читачів. А далі — традиційне очікування vs реальність.

Отож, наші очікування: “Крута стаття! Авторе, пиши ще!” або ще краще — “Ну нарешті, тепер хоч знаю за кого не голосувати на виборах!”. Наша реальність: “Ну й що з того? І так ясно, що всі крадуть — що з цим робити” або “Ну так, а чого нічого не робите? Що ви тільки пишете про всі ці страхіття!”

Така реальність не оминула нікого. Втома від негативних новин і постійне перевантаження інформацією охопило весь світ. Люди почали менше читати новини, розчарувалися в розслідуваннях і навіть почали гірше реагувати на рекламу.

Перші думки про журналістику, яка могла б висвітлювати не лише проблеми, а й їхні рішення, з’явилися в кінці 90-х. А вже на початку 2000-х цей підхід охрестили журналістикою рішень або конструктивною журналістикою і кілька медій в Штатах та Європі оголосили, що працюватимуть у цьому форматі.

Головною метою журналістики рішень є посилити спроможність громадянського суспільства.

Не обійшлося й без критики, адже грань між критичним пошуком відповіді на соціальні виклики та просуванням конкретних ідей або й героїзацією людей, які ці рішення знайшли, дуже тонка. А питання наскільки глибоко журналісти мають бути залучені в утілення рішень в життя досі залишається відкритим.

Я не вважаю конструктивну журналістику універсальними ліками проти апатії читачів. Але вважаю, що вся журналістика може бути конструктивною та корисною. Отож, кілька порад, як почати свій шлях в журналістиці рішень (від простого до складного).

  • Допоможіть своїм читачам самостійно відслідковувати тему, яка їх цікавить.

Пишете про судове засідання — напишіть, коли буде відбуватись наступне та як можна на нього потрапити або де подивитись трансляцію, скільки ще буде судових засідань та коли можна очікувати на судовий вердикт. Знімаєте сюжет про віртуальний флешмоб — поясніть на які хештеги чи акаунти можна підписатись у соціальних мережах, щоб слідкувати за розвитком подій.

  • Допоможіть своїй аудиторії долучитись до громадянського життя.

Пишете про нову екоініціативу у вашому місті — поділіться контактами волонтерів та активістів, місцем та часом проведення громадських прибирань. Анонсуєте культурні заходи — дайте інформацію про квитки та маршрути, які зекономлять час ваших підписників.

  • Допоможіть своїй аудиторії зробити перший крок.

Робите інтерв’ю з екологом — дайте коротку інструкцію, як дотримуватись правил свідомого споживання або з чого почати сортувати сміття. Пишете про проблеми з дитячими будинками у вашому регіоні — опишіть список потреб дитячих будинків та якими чином ваші читачі можуть допомогти.

Як бачите, щоб почати рух у напрямку конструктивної журналістики вам не потрібні ніякі спеціальні знання чи додаткові навчання. Все просто. Ба більше! Ці прості поради ще й допоможуть покращити ваші якісні показники — наприклад, збільшити час на сторінці, знизити показник відмов, адже читачам не доведеться йти від вас в хащі інтернету в пошуках кращої долі.

Але, звісно, можна піти й далі — було б бажання.

  • Почніть з простого.

Оберіть локальну тему, на якій добре знаєтеся самі або ваша команда. Наприклад, захаращений скверик поблизу вашої редакції чи дому або стихійний смітник у клумбі на розі вулиць.

  • Починайте розбиратись.

На цьому етапі все так, як ви звикли — поговоріть зі старожилами району, щоб з’ясувати як давно ваші клумба чи сквер у такому стані й що було з ними раніше; з’ясуйте у чиєму підпорядкуванні сквер чи клумба (тут вас можуть чекати сюрпризи, але не мені вам розказувати;) і, звісно, поспілкуйтесь із відповідальними.

Обов’язково перевірте все, що вам сказали — пробийте в базах даних чи не виділялись уже гроші на ці комунальні об’єкти. Коротше проведіть, невелике розслідування, бо зрештою розслідування — це і є добре зроблена журналістська робота.

  • Хтось десь вже точно вирішив це — шукайте готові рішення.

Почніть з гугла і переходьте до свого списку контактів. Почніть з сусідніх районів та поступово переходьте на національний, а тоді й міжнародний рівні. Що складнішою буде проблема, то далі треба буде ходити за рішенням.

  • Адаптуйте рішення до своїх реалій.

Поспілкуйтесь з місцевими експертами, активістами й просто небайдужими городянами й подумайте, що і як можна зробити у вашому місці, скільки і яких на це буде потрібно ресурсів і часу і де ці ресурси можна взяти.

  • Розвідайте шляхи пошуку ресурсів.

Саме розвідайте шляхи, а не знайдіть ресурси. Наприклад, пошукайте грантові конкурси, які підтримують такі ініціативи, поцікавтесь можливостями місцевого бізнесу і з’ясуйте чи готові вони були б допомогти фінансово тощо. Це допоможе вашими читачам отримати найповнішу картину і взятися до справи.

  • Зробіть рішення головним героєм вашого тексту чи сюжету.

Не варто дві сторінки описувати як корупція призвела до страшної біду з клумбою, щоб в кінці одним реченням згадати, що, до речі, є рішення. До нього просто ніхто не дочитає. Почніть з рішення. Це задасть тексту зовсім інший тон і налаштує читачів на активність. Це не означає, що контекст можна просто викинути, але опишіть його стисло та зрозуміло.

  • Логічно структуруйте текст.

Розділіть текст підзаголовками, використовуйте списки та графіку, відео можна розділити графікою (але тут краще звертатися до експертів з відео-сторітелінгу). По-перше, так просто буде зручніше читати. По-друге, ті з ваших читачів, хто вже неодноразово розбирався з проблемою, зможуть прогорнути одразу до рішення чи плану дій.

  • Віддайте текст хорошому редактору.

Це стосується всіх текстів, але я не стрималась. Просто повірте, будь-якому тексту, навіть найгеніальнішого автора потрібне стороннє око. А у всіх цих схемах, рішеннях і адаптаціях заплутатись ще простіше.

  • Публікуйте та відслідковуйте реакцію аудиторії!

Часи змінились, тепер журналістика не закінчується в момент публікації, а тим більше — журналістика рішень. Комунікуйте з підписниками, слідкуйте за розвитком історії. Можете навіть допомогти з реалізацією ідеї або принаймні надати інформаційну підтримку, але зважте всі за і проти, разом з командою визначте межі свого включення в громадську діяльність та проговоріть ризики.

Ну от ви і стали на шлях журналістики рішень, дороги назад немає! Поглиблюйте знання і поступово беріться за складніші теми — нехай все у вас вийде!

Вам також буде цікаво:

Кожен дім повен історій. Журналістам треба лише зуміти їх почути — і якісно описати

Поради для регіональних редакторів та журналістів

Поради для регіональних редакторів та журналістів