Інсайти редакторів, які брали участь у РедБатлах від «Або»
Велика журналістика у малих містах
На початку липня завершився другий сезон РедБатлів від Агенції «Або». Як розподілились місця можете подивитись ось тут. Чемпіоном став Конотоп.Сity. Редакція отримала ноутбук. Але головним трофеєм змагань став досвід. І отримали його абсолютно усі редакції, незалежно від того, які місце зайняли.
Головний редактор Володимирець.City
Одним із викликів, з яким доводиться стикатися щодня і щогодини — цілковита залежність новинарів від соцмереж. 80% усіх користувачів сайту Володимирець.сity заходять на сайт саме з Фейсбука, і якщо ти не розшериш новину на своїй сторінці у ФБ — вважай, про неї ніхто не дізнається.
Поки ми ігнорували поради наших менторів регулярно і системно працювати із аудиторією в соціальних мережах — було враження, що новини на сайті створюємо і читаємо лише ми самі. Тепер це трохи виправили, і маємо невеликий, але приріст аудиторії сайту — саме завдяки щоденним постам на нашій сторінці у ФБ. Тепер туди навіть рекламодавці просять рекламу ставити, в тому числі й політичну.
Ще проблема, з якою довелося стикнутися, консерватизм та боязнь нових інформаційно-розважальних жанрів як серед журналістів, так і серед читачів та користувачів. Неодноразово нам робили закиди: навіщо ви бавитеся з тим своїм Сіті, витрачаєте час на якісь тести, конкурси, картки і сервіси? Краще б училися робити серйозну журналістику. А деякі з колег просто не сприйняли нових форматів і пішли з редакції. Довелось багато працювати самому, щоб на прикладі показати іншим: нові формати журналістики — це можливо, це цікаво, за цим майбутнє. Яскраве свідчення тому — тест «Ви впевнені, що добре знаєте селище Володимирець? Давайте перевіримо», створений вихованцями Володимирецького будинку школярів та юнацтва, що набрав рекордних 2186 переглядів.
Що ж стосується неготовності аудиторії сприймати нові жанри, то зростання кількості переглядів та відвідувань сайту свідчить про те, що крига скресла, народ уже звик і чекає нових подач і нестандартного оформлення.
Головний редактор Чортків.City
Вважаю, що на майже 30-тисячне місто Чортків разом із 45-тисячним населенням району одного друкованого видання і двох сайтів, якщо не рахувати сторінок в інеті кількох офіційних установ, — явно недостатньо. Тільки у конкурентному середовищі можливий професійний ріст. І влада по іншому дивиться на журналістів, коли їх багато, змушена з ними рахуватися тощо.
Ми самі дещо із запізненням, на років три-чотири, заявили про себе в інтернет-просторі. Тим часом люди далекі від журналістики, але більш підприємливі, зайняли вільну нішу, і «набивши» групи по кілька десятків тисяч учасників, тепер диктують свої умови в цій галузі і рекламодавцям.
Попри те, рук стараємося не опускати. Свій шлях до читача вбачаємо у якісному контенті. Він довший, ніж через дешеві жовті сенсації, але надійніший. Це простежується у відгуках про нашу працю, навіть від конкурентів з великих міст. І в цьому заслуга агенції АБО, яка «прокачувала» нас через хитромудрі завдання, як-от тест-драйв екзотичного авто чи місцевий ревізор, ті ж конкурси, відеопрезентації, в чому ми були абсолютні дилетанти.
Головний редактор Конотоп.City
Дуже складно заробляти на онлайн медіа, якщо не пишеш джинсу і тебе не фінансують олігархи або політики. А якщо це невелике місто, то завдання ускладнюється ще більше. Завдяки редакційним батлам ми спробували чимало рекламних форматів — конкурси, тести, рейтинги, спецпроєкти. І всі вони працюють.
Круто, коли вмієш висвітлювати й розуміти, які теми мають запит в аудиторії. Спочатку ми наче знаходились всередині мильної бульбашки — вважали, що чітко розуміємо потреби наших читачів. На практиці виявилось, що все трошки не так. Поки крок за кроком йшли до цього розуміння, поступово підвищувалась й наша популярність. За 27 днів червня сайт відвідали понад 32 тисячі унікальних користувачів (не плутати з загальною відвідуваністю, кількістю сеансів). І це лише початок.
Головний редактор Гуляйполе.City
Є такий момент, коли хочеш втулити на сайт все і відразу. Усі місцеві події з триметровими цитатами посадовців тощо. Тепер почали фільтрувати інформацію. У цьому допомогла не лише участь у проекті, а й поїздка до Львова на Lviv Media Forum. Одна з проблем міських медіа — незнання сервісів, за допомогою яких можна подати інформацію. Наприклад: playbuzz, juxtapose, jigsawplanet. Вони дозволяють урізноманітнити контент, коли, здавалося б, нічого писати. А писати завжди є про що, просто потрібно поглянути на своє місто під іншим кутом зору. І, що важливо для кожного журналіста — потрібно не боятись бути «якимось не таким». Не боятись чогось не знати.
Головний редактор Енергодар.City
А що у нас в місцевій журналістиці є проблемою? Мені здається, перше — це пошук незалежних експертів. Дякуючи Або — Агенція розвитку локальних медіа ми її вирішуємо.
Друге — «мєстєчковість», яку ми теж намагаємося викорінювати з підтримкою…ні, через чарівні пенделі ментора.
Третє — це комплекс меншовартості. “ Ну що ви від нас хочете, ми ж не (далі перелік Всеукраїнських ЗМІ плюс ВВС). А виявляється, що й у невеличких містах можна впроваджувати красиві, стильні та круті штуки (скромно скажу, що пару раз і у нас вийшло).
Редактор Сусіди.City
По-перше, ми переконалися, що навіть у невеликому містечку тем для журналістських публікацій може бути дуже багато. Коли в батлах запровадили планку — не менше чотирьох публікацій на сайті за день, першою була думка: як? Як може бути чотири публікації за день, якщо в дрімотному місті відбувається одна подія на тиждень. Виявилося, може. І навіть більше. А теми бувають найнеочікуваніші: від «Якщо б пам’ятник заговорив» до «Секс і місто».
По-друге, старозавітні, точніше старогазетні формати публікацій — це вже навіть не позавчорашній день. А ми ж вважали себе досить сучасними. Виявляється, форматів цікавої і доступної подачі інформації існує просто безліч. Це і тести, і рейтинги, і лонгріди, і картки, і відеоопитування та відеоновини, й інтерактив. Тим більш, функціонал сайту вдосконалюється чи не щотижня.
І по-третє, зламано переконання, що локальне онлайн-медіа не може заробляти. Виявляється, може. Так, це не просто, але цілком реально. Перш за все, за рахунок професійної співпраці з рекламодавцями і запровадження незвичних форматів — спецпроектів, нативної реклами, рекламних тестів, відео. Щоправда, поки локальні рекламодавці не завжди розуміють ці формати, але ж це тільки початок.
Головний редактор Кіцмань.City
Перша проблема місцевої журналістики — малі заробітки, через які люди йдуть працювати в інші сфери. Під час батлів, коли нам терміново треба було шукати спонсорів для матеріалів, ми переконалися, що місцеві підприємці готові підтримати різні рекламні ідеї: нам практично ніхто не відмовив. І хоч поки що доходи редакції приносить друковане видання, ми побачили, що і на сайті можна заробляти, і сподіваємося, зуміємо це робити.
Другою проблемою я б назвала часто невисокий рівень матеріалів — «а навіщо напрягатися, якщо нас і так прочитають». Звісно, це неправильний підхід, але раніше ми звертали менше уваги на якість матеріалів, які викладали на старий сайт, порівнюючи з тими, які друкувалися в газеті. Тепер, завдяки ментору, ми беремо тексти з сайту до газети і вже практично не правимо їх (лише технічні моменти, посилання). Більше того: вже не можемо читати офіційні тексти, які дають нам від різних служб, хочеться їх не лише правити, а й переписати повністю. І це дуже добре.
