Евакуація.Сity: як і чому змінилося видання для переселенців?
Редакторка Евакуація.Сity Олена Лаущенко розповідає про дослідження аудиторії, нові фокуси та зміни у структурі сайту.
Чому змінилася Евакуація. City
Редакція Евакуація.Сity працює з березня 2022 року. Сайт створили для людей, які рятуються від війни, і відтоді він змінюється синхронно із їхніми потребами.
Під акомпанемент сигналів повітряної тривоги та зимових відключень світла у 2022 році журналістки проєкту:
- створили cерію відео про адаптацію українок по всьому світу — від Нідерландів до Фарерських островів;
- писали про нові звички, які переселенки здобули в евакуації;
- і навіть спробували інформаційно допомогти виїхати тим, хто перебував у небезпеці чи страждав від постійних відключень світла.
Зрештою після майже року повноцінної роботи з темою порятунку від війни Евакуація.Сity cтала шукати нові шляхи для розвитку. Надійним помічником на цьому шляху став проєкт “Strategic Media Support Program” від Lviv Media Forum.
Експертки організації дослідили аудиторію Евакуація.Сity у соціальних мережах, щоб:
- оновити знання журналісток про читачів видання;
- та визначити нові можливі фокуси та формати роботи.
Для цього проаналізували 42 анкети й провели глибинні інтерв’ю і постійних користувачів сайту та соцмереж, і тих переселенців, які зацікавлені у темі, але не знають про видання або не читають його регулярно. Кожен і кожна розповідали про свої вподобання, стиль життя, медіа, яким довіряють, проблеми, які спіткали людину після переїзду. І найголовніше — яким хочуть бачити сайт про себе самих, людей, які рятуються від війни.
Напевно, найважливіший висновок із дослідження стосувався позиціонування Евакуація.Сity. Частина людей не хотіли постійно асоціювати себе із виданням про переселенців.
Аудиторія сайту не однорідна. Через російське вторгнення покинути свої домівки змушені були різні люди, як проактивні, так і ті, для кого виїзд за межі рідного міста чи селища став першим у житті.
Виявилося, що для них важлива не оперативність та “корисні тексти” про зміни для евакуйованих у світі чи всередині країни, а конкретні історії — успішні чи не дуже про адаптацію та інтеграцію у нових обставинах.
Крім того, попередня рубрикація сайту була незрозумілою для нових користувачів, а пошук окремих матеріалів забирав надто багато часу. Сайт створювали у перші дні повномасштабного вторгнення, коли важливою була швидка робота. Втім, до 2023 року викристалізувались основні потреби українців, які рятуються від війни: виїзд за кордон, адаптація в інших країнах, інтеграція у громади безпечніших областей та повернення з евакуації на Батьківщину. Тож відповідно до цього структура сайту повинна була змінитися.
Як змінилася Евакуація.Сity
Від презентації дослідження аудиторії минуло трохи понад три місяці. Нещодавно редакція презентувала читачам оновлену версію сайту. Тепер навігація розділена за потребами:
- “Хочу виїхати за кордон”, де зібрана актуальна інформація для тих, хто планує евакуацію в інші країни світу. Це і добірки рейсів, безкоштовні можливості для перетину кордону та короткі інструкції як підготуватися до виїзду.
- “Я перебуваю за кордоном”. Це матеріали для українців, які через війну опинилися у різних куточках світу і тепер навчаються діяти у нових обставинах.
- “Я перебуваю в Україні”. У цьому розділі журналістки пишуть про інтеграцію переселенців у безпечніших областях України, можливості щодо житла, роботи та навчання у новому регіоні.
- “Я повертаюся додому”. Матеріали цього розділу будуть корисними для тих, хто думає про повернення на Батьківщину вже зараз або у майбутньому. Команда намагається чесно розповідати про виклики, які чекають на людей, які ухвалюють рішення про приїзд в Україну, відслідковує програми допомоги українцям, які надають гроші для повернення додому та розповідає історії тих, хто вже наважився на таке рішення.
На оновленому сайті з’являються спецпроєкти відповідно до нових фокусів видання.
Історія про те, як українські картини з’явилися у французькому Луврі, а у Сорбонні запровадили курс про нашу культуру, вийшла на сайті у липні. Цей текст, про проєкт “Українська Весна” у Франції, перший із серії інтерв’ю про культурних дипломатів України за кордоном.
А розмова із американським волонтером Адамом Барредо доводить, якими чуйними можуть бути іноземці до горя українців, спричиненого російською агресією. Чоловік працює у одеському осередку благодійної організації “Коридор УА” та допомагає тим, хто втратив свій дім. Це частина спецпроєкту “Профайл допоможців” про іноземних волонтерів, які працюють для України.
Незабаром на Евакуація.Сity з’явиться мапа українських бізнесів по всьому світу, які відкрили після початку великої війни. А поки що двічі на тиждень на сайті публікують невеликі досьє про ці проєкти. Географія та тематика бізнесів дуже різна — від ресторанів української кухні у Польщі до власного видавництва у Франції чи онлайн-бутика у Лондоні.
Остання зміна Евакуації.Сity cтосується соцмереж. На сторінках різних платформ журналістки випробовують різні стратегії комунікації з підписниками і більш вільно міксують серйозний та корисний контент зі зворушливими чи смішними фото та відео.
Крім того, саме у соцмережах триває публікація спецпроєкту про “Архетипи українців”. Журналістки намагаються віднайти схожі риси в унікальних історіях евакуйованих за кордон, щоб допомогти з адаптацією у нових умовах. Ви точно знаєте таких людей чи чули схожі історії від своїх знайомих: це жінка, яка поїхала за кордон із дітьми, літній чоловік, який не знаючи іноземної намагається призвичаїтися у новій країні чи дівчина, яка здобула візу до Канади за спрощеною системою.
Команда журналістів видання про евакуацію щодня розповідає історії людей, які поїхали з дому через війну. Тут ви можете почитати, як писати про людей, які пережили фільтрацію.
А тут поради, як журналістам працювати з інформацією про цивільних жертв війни. Ними, з власного досвіду, ділиться Юлія Лозинська, редакторка платформи пам’яті Меморіал.
