7 спікерів Львівського медіафоруму-2019, які нас вразили
Як створювати локальну журналістику мобільними приладами
Ментори АБО та журналісти з наших локальних редакцій-партнерів побували на Львівському медіафорумі-2019 . Цього року червоною ниткою крізь майже усі доповіді проходило те, що все більше людей користується інтернетом переважно зі смартфонів (і одночасно з’являються все нові можливості використовувати ці ж самі смартфони для створення контенту). Тож нам, медійникам, потрібно постійно враховувати це, коли ми думаємо про свою роботу.
Ми законспектували частину найцікавіших виступів форуму — щоб самим не забути і щоб з вами поділитись.
Сфокусуйтесь на журналістиці, яка додаватиме нових читачів
Крістен Харе з Poynter протягом 6 років досліджує трансформацію локальних видань в епоху діджитал. До цього вона 10 років працювала у місцевому виданні у штаті Міссурі, висвітлюючи різні соціальні проблеми.
П’ять уроків від Крістен для локальних редакцій:
🔴Не писати про все підряд.
Постійно треба робити вибір, розуміти та висвітлювати теми, які важливі та на які є запит у вашої аудиторії.
🔴Кліки та кількість переглядів — ще не все.
Сфокусуйтесь на реальній журналістиці — тій, яка додає нових читачів, підписників і фінансову підтримку. Змініть уявлення про метрики і не робіть історії, які не працюють.
🔴Редакції працюють у екосистемі.
Ваша команда не повинна жити у власній бульбашці — виходьте за межі, не мисліть старими категоріями, будьте креативними.
🔴Правильно визначайте цілі і вимірюйте їх. Постійно повторюйте цей процес.
🔴Вмійте сказати “ні”.
Іноді для досягнення цілей доведеться відмовитися від традиційного контенту чи його кількості, звичних форматів.
🔴Кожного дня запитуйте себе — що сьогодні ми пропонуємо своїм читачам?
Потрібно стати сервісом, який обслуговує читачів, як клієнтів
Гжегож Пєхота — один з найавторитетніших дослідників медіа у світі представив дослідження Оксфордського університету і Міжнародної асоціації новин на Lviv Media Forum.
Ось сім цитат з його виступу:
🔴 Ньюзруми мають трансформуватися від тих, хто робить новини, до постачальника сервісу. Люди не будуть платити за контент як такий, а за журналістику як послугу. Це цінність, за яку ми зможемо їм запропонувати.
🔴 Ньюзруми мають зосередитися на залучені аудиторії, а не на створенні контенту. Більше людей починає платити за новини. 14% дорослих у 37 країнах хоч раз за рік платили за новини. Легше це роблять в країнах, де люди вже платять за Нетфлікс.
🔴 У всіх цих країнах є альтернативи, новини доступні безкоштовно. Питання не в тому, що всі люди стануть платити за новини. Цього ніколи не станеться. Проблема для видання — знайти тих людей, які хочуть платити.
🔴 Чому люди платять за новини? Ми були здивовані, але найважливіше для них це зручність, це отримати новини на телефон чи планшет.
🔴 Коли ви берете гроші за ваш контент, то більше думаєте про клієнтів, підлаштовуєте контент під людей, які хочуть платити, а не всю аудиторію. Ви змінюєте цінність, модель бізнесу, всю ідею, як ви заробляєте гроші. Це повне переосмислення для компанії.
🔴 У The Gardian є різні пропозиції з різними цінами. Але контент за цим всім однаковий. Це не обмеження доступу до контенту, щоб вони платили. Це різні варіанти підтримки: тут — підтримати журналістику, тут — доступ до мобільного додатку, тут — допомогти виконати моральний обов’язок, тут — електрона версія, тут — стати членом, патроном редакції. Але в той же час ви можете завжди прочитати безкоштовно кожну історію цього видання.
🔴 10% користувачів відповідальні за 70–80% вашого прибутку. Ціль маркетингу змінилася. Раніше це було збільшити кількість читачів. Коли ви змінюєте бізнес-модель, ваш пріоритет — 3% людей, які платять, і ціль — збільшити оплату. Продати базовий новинний продукт, а потім думати — як апгрейдити, що ще запропонувати.
Вигадуйте способи здивувати вашу аудиторію
«Яким чином вигадують гарні ідеї? Не знаю. Щоб вигадати одну гарну ідею, потрібно вигадати 1000 поганих», — каже Олександр Тодорчук, партнер піар-агенції Gres Todorchuk PR. Він говорив про те, як донести до аудиторії бажаний меседж. І як з мінімальним бюджетом звернути максимальну увагу.
Ось п’ять порад від Олександра, як креативити:
🔴Шукайте інсайти
Знайдіть рішення, яке забезпечить успіх інформаційної кампанії. Наприклад, у Шотландії уроки плавання для дітей назвали «Школою русалок». Сенс був у тому, що дівчата менше ніж хлопці бажають вчитись плавати. І щоб посилити їх інтерес до звичайного курсу з плавання додали фінальний урок, під час якого дівчата роблять заплив у костюмах русалок. На цьому зробили наголос у піар-кампанії. Вона була бюджетною, але через оригінальність на неї звернули увагу ЗМІ з усього світу. Зокрема, з України.
🔴Експериментуйте
Рух «UAnimals» поставив за мету донести до населення сіл, що палити суху траву — шкідливо і безглуздо. Замість того, щоб розміщувати білборди із закликами бути свідомими, вони розклеїли на стовпах у селах роздруковані листівки, на яких вигадана ворожка нагадує, що люди, які спалюють суху траву накликають хвороби на себе і своїх близьких. Тобто: створили новий і суспільно корисний забобон. Зайшло гарно. Через деякий час, коли робили опитування селян, частина з них уже говорила, що це стара прикмета, про яку вони чули ще від бабусі.
🔴Обирайте канали комунікації
Вони можуть бути нестандартними. Наприклад, в Росії ще у нульових друкували уривки літературних творів на освіжувачах повітря для туалетів. Це була реклама мережі книжкових магазинів, яку згодом розцінили як дуже успішну кампанію.
🔴Не бійтесь негативу
Свого часу світові медіа облетіла історія мільярдера, який поховав свій «Бентлі». Зробив він це ніби-то для того, щоб після його смерті улюблена машина знаходилась у могилі поруч. Багатьох обурив його вчинок, це сприйняли як безглуздість і «понти». Але коли популярність історії досягла піку, виявилось, що це соціальна реклама, яка закликає дозволяти використовувати свої органи як донорські після смерті. Посил такий: ховати у землю дороге авто безглуздо, але так само безглуздо ховати безцінні органи, які можуть врятувати життя.
🔴Викликайте емоцію
П’ять тисяч смертей, мільйони смертей — усі ці страшні цифри не зачіпають аудиторію. Потрібно знайти спосіб змусити людей співпереживати. У Брюсселі навпроти Європарламенту відкрили невеличкий ресторан на колесах. Там пригощали дивними стравами: млинцями з дубової кори, супом з шишок. Це були ті страви, які їли українці під час Голодомору. Про акцію написали 150 світових ЗМІ. Мета — звернути увагу на геноцид українського народу — була досягнута.
Якщо ви не продаєте нічого, крім контенту, ви помрете
«За чим майбутнє журналістики? За якісним контентом? Він з року в рік лише програє. Успіх — колосальні редакції і колосальні інвестиції!»
Так вважає Катерина Коберник, шеф-редакторка theБабель, заступниця директора департаменту нових медіа холдингу 1+1 медіа.
Три тези з її виступу:
🔴 «Як заробляти: платний доступ чи нативна реклама? В РФ “пейволл” провалився, а ми до них навіть не доросли. Чи готові українці платити за новини? Україна навіть не потрапила до пулу країн, де хоча б 1% користувачів готові це робити. У Великій Британії, наприклад, таких користувачів 7%»
🔴 «Продаж товарів. Якщо ви не продаєте нічого, крім контенту, ви помрете. Нью-Йорк Таймс продає бейсболки й влаштовує екскурсії. Уолл-Стріт Джорнал відкрив винний магазин і пише огляди про вина. Плейбой заробляє до мільярда доларів, продаючи право розміщення свого логотипу»
🔴 «На чому заробляють новинні гіганти в Україні? Перше місце — банерна реклама. Це банально, але це українські реалії. Друге — джинса. На третьому місці — нативна реклама. Вона повільно розвивається, і це скоріше «пілюля» лише для нішевих проектів».
Щоб ваші історії були популярними, потрібно добре розуміти, хто ваша аудиторія
Продюсер документальних фільмів Дін Арнет з BBC Academy про техніки сторітелінгу для мобільної журналістики :
🔴 Якщо ви робите контент, цього недостатньо. Особливо зараз, коли є багато платформ і багато контенту. Вам потрібна історія і розуміння, як її розповісти. Ми повинні знати напам’ять елементи хорошої історії.
🔴 Правда в тому, що всі ми — хороші історії. Люди — це історії. Але інколи ми зосереджуємося на обладнанні, і забуваємо про них.
🔴 Якщо ви не знаєте свою аудиторію, то як ви можете знати, як розповідати їй історії. Їх треба підлаштовувати під аудиторії. «Only Connect». Якщо хочете вплинути на аудиторію, тільки налагодьте контакт.
🔴 Один з найбільш продаваних товарів — особисті історії. Один найзахопливіших елементів історії — це те, що ми намагаємося її зрозуміти, збагнути становище людини. Що робить нас людиною, що спонукає приймати рішення? В кожному сюжеті потрібна емпатія, яка залучає аудиторію до перегляду. Ми припускаємося помилки, якщо ми про це забуваємо. Це аналіз виборів, які ми робимо в житті і як це на життя впливає.
🔴 Якщо ми хочемо видобути інтимну історію, останнє, що треба зробити, — поставити героя перед камерою і направити на нього світло.
🔴 Тепер люди нам сигналізують, що хочуть стати частиною історії, залучитися до неї. Модернізувати спосіб передачі історії. Люди хочуть брати участь в історії, і ми мусимо надати їм цю можливість, не ігнорувати це бажання.
🔴 Мобільний телефон має потенціал змінювати світ, і в плані сюжетів теж. Все більше прийнятним стає те, що люди знімають сюжети на мобільний телефон.
🔴 Мобільна журналістика — це дешево. Не треба купувати камер, з мобільних гаджетів можна зробити кращі фото. Сучасний телефон може транслювати з високою роздільністю і великий об’єм інформації. Також можна навести фокус, відредагувати відео.
Навіть тоталітарна влада вимушена рахуватись з якісною незалежною журналістикою
Кірстен Ган відома як засновниця видання New Naratif про головні події всієї Південно-Східної Азії і розповідає про журналістику соціальних змін. New Naratif живе виключно з добровільних пожертв своїх читачів, тож робота над виданням, — це, фактично, постійна краудфандингова кампанія. І постійна боротьба із самоцензурою і урядовими обмеженнями, яких вистачає і в Сингапурі, і в сусідніх країнах.
Ось головне з її виступу:
🔴 Для нас важливо висвітлювати ті події, які не є в мейнстрімі медіа, які замовчують. Місцеві медіа не висвітлюють, бо це вимагає більшого заглиблення, є заплутаним.
🔴 Сингапур не є повністю тоталітарним. Але тут досі існує смертна кара, за скасування якої я виступаю. В міжнародному наративі говорили, що в нас така гарна, розвинена країна. Але у нас є люди, які критикують владу. Є інші історії.
🔴 Ми хочемо, щоб люди читали ці інші історії. Але коли ми думаємо про активізм, ми не говоримо про те, щоб виводити людей на вулиці. Бо в нашій країні це незаконно. Але ми хочемо впливати на людей через політосвіту, щоб вони по-іншому дивилися на країну через цю інформацію. Немає значення, чи йдеться про Сингапур, чи про всю Південно-Східну Азію. Ми не кажемо їм, як голосувати, просто даємо їм додаткову інформацію.
🔴 Коли я почала роботу 10 років тому, я не могла прийти до школи чи університету і говорити відкрито про смертну кару. Зараз ситуація інша — є певні зміни щодо висвітлення і обговорення інших питань.
🔴 Коли ми проводили уроки демократії для учнів, то уряд виступив проти нас і сказав, що ми підриваємо суспільство. Ми організовуємо зустрічі або індивідуально зустрічаємося в кафе, відповідаємо на питання.
Онлайн-трансляції з телефону —дешевий і простий спосіб поріднитися з вашою аудиторією
Юсуф Омар — співзасновник Hashtag Our Stories. Розвиває напрямок сторітелінгу за допомогою мобільного відео. Він навчив 2200 сторітелерів в 140 країнах світу.
Юсуф — одна з головних зірок цьогорічного Львівського медіафоруму. Він виступав двічі. На церемонії відкриття та наступного дня.
Зокрема, він розповів про 10 трюків для успішної прямої трансляції:
🔴 Підвішеність. Глядачі трансляції не знають, що буде далі. Ви постійно тримаєте їх у підвішеному стані — стані невизначенності. Це може бути трансляція з вручення премії або футбольний матч, де ви не можете сказати, що буде далі.
🔴 Залучення і комунікація. З телебаченням такого немає. Глядачі можуть взаємодіяти з вами під час трансляції. Спілкуйтесь з глядачами, відповідайте на питання.
🔴 Вихід зі студії. Будьте мобільними, виходьте на вулицю.
🔴 Зміна формату. Ви не телебачення. Будьте різними і експериментуйте
🔴 Розклад. Люди мають знати наперед, коли ви будете виходити в ефір.
🔴 Повторюйте тему. На радіо люди знайомі з тим, що раз на пару хвилин потрібно повторювати тему трансляції. Чому ми так робимо? Аудиторія змінюється і підключається нова.
🔴 Текст. Додайте його. 70% людей вас не слухають, вмикають відео без звуку. Потрібно додавати у трансляцію заголовки або підзаголовки
🔴 Час. Кожні 10 хвилин потрібно пояснювати аудиторії, що ви працюєте наживо. Люди мають це розуміти.
🔴 Обережність. Ви передаєте усю реальність, немає бар’єрів і можливостей, щось виправити. Якщо хтось голий або діти потрапляють у кадр — це може погано закінчитись для трансляції.
🔴 Постійно онлайн. Використовуйте вай-фай асистент на телефоні, щоб він автоматично обирав найкращий сигнал — мобільний інтернет або вай-фай, аби трансляція не переривалася.
