6 типових помилок журналіста під час відеоінтерв’ю

Чого не треба робити до і під час запису, але всі це роблять

Хто хоча б раз у житті брав інтерв’ю, чудово розуміє, що це нелегка задача. На фінальний результат розмови з іншою людиною може вплинути все — настрій співрозмовника, його розкутість, хист до спілкування чи надмірна балакливість. Зрештою, все це стосується так само і вас як інтерв’юера.

Сьогодні розмова про те, коли особистість інтерв’юера не видно у кадрі. І це — його головна заслуга. Отже, завдання — вам треба зняти відеоісторію про, скажімо, місцеву підприємницю. Вона з нуля почала невеликий бізнес з пошиву піжам. По відео потрібна різноманітна картинка її робочих буднів, гарно розкадрована і продумана. Це саме те, що ми як глядачі будемо бачити у той час, коли героїня буде розповідати про старт, просування, перші кроки і сьогодення власного бізнесу.

Чого не треба робити до і під час запису інтерв’ю

1. Мовчки сидіти перед героїнею в очікуванні запису. Так, вам не потрібно, щоб героїня розповіла вам все найцікавіше поза камерою. Але незручне мовчання не налаштує людину на розкриття перед вами. Частіше за все, це не спікери, які готові включитися навіть уві сні. У такому випадку варто підготувати заздалегідь декілька загальних тем для розмови.

2. Відповідно, не варто спілкуватися з героїнею по темі матеріалу перед початком запису.

3. Довго формулювати питання і ставити їх одразу декілька. Ваша героїня/герой зазвичай обиратиме те, що йому зручніше, ігноруючи інші питання. Або забуде перше питання, поки ви формулюєте друге. А потім як в тумані: герой зачепився за одне, емоційно щось розповідав, ви щасливі з того і забуваєте повернутися до першого, не менш важливого питання. Ваш мозок буде оманливо думати, що ви зробили все від вас залежне — запитали ж? Запитали! А те, що людину понесло в інший бік, це не ваша провина. Так, не ваша, але ви недопрацювали і не зробили все від вас залежне тут.

Можете себе самоцензурувати: як тільки відчуваєте, що почали заговорюватися і замість трьох-п’яти слів ставите складнопідрядне питання на 50 слів, давайте собі ментального ляпаса. Чим більше слів — тим більше ляпасів. Це довга дорога, одразу ви себе не перелаштуєте. Але щоразу, коли питання буде складатися із меншої кількості слів, винагороджуйте себе.

4. Ставити закриті запитання.
– Вам, напевно, було важко починати бізнес, так?
– Так.

У такому випадку потрібно просити додаткові деталі.

– Так.
– У чому саме?
– Ну, початок.

– Розкажіть детальніше. Що ви відчували у перший місяць після запуску?

Пам’ятаєте уроки англійської? Одна з базових тем — закриті і відкриті питання. 5 магічних слів на W (і одне на H) — це найпростіша формула для нормального інтерв’ю.

What — Що?
Who— Хто?
When — Коли?
Where— Де?

Why — Чому?
How — Як?

Іноді, щоб розкрити людину, вам треба у потрібний момент запитати лише одне слово — «Чому» і замовчати. Не намагатися заповнити мовчання, якщо людина довго збирається з думками, щоб відповісти. Оце віконечко — ваш джек-пот.

Героїня у цей момент замислилась і почала пригадувати важливі деталі і ще не вирішила, чи хоче вона ділитися цим перед камерою. Але ви уважно дивитесь на героїню і нічого не кажете. Так ви даєте зрозуміти, що зараз її слово і в неї немає вибору, окрім як поділитися цими важливими деталями. Ви не підігруєте їй — бо якби ви зараз знову почали недолуго щось запитувати навдзогін, ви би забрали з героїні відповідальність заповнити мовчання. Бо це це не ваша задача його заповнювати. Бо історія не про вас.

5. Перебивати людину до того, як вона завершила думку. Під час історії, яку ми дивимося, людина начебто сама, потоком, розповідає про свої пригоди. Життєво необхідно дати думці самостійно завершитися і не обривати її.

Один із дієвих і корисних інструментів для досягнення потоковості — це просити вашу героїню почати фразу цілком. Відверто кажучи, ніхто цього не любить. Це не подобається ні героям, ні журналістам. Коли журналіст просить «повторити фразу повністю», він ніби вбиває інтимність, яка у вас вже виникла під час розмови. Але також правда, що під час монтажу ви будете мільйон разів дякувати собі минулому за те, що все ж таки пересилили себе і нагадували героїні про повну фразу. Бо іноді доводиться викидувати фрази, бо вони взялися нізвідки. А це сумно.

Знову проведу аналогію з уроками англійської. Вчителі завжди просили відповідати на питання повністю.

Неправильно
– Who is on duty today? (Хто сьогодні черговий?)
– Mykhailo. (Михайло)

Правильно
– Who is on duty today? (Хто сьогодні черговий?)
– Mykhailo is on duty today. (Михайло сьогодні черговий)

6. Мугикати під час відповіді. Іноді важко стриматися від «схвального підмугикування». Але спробуйте себе дисциплінувати і просто кивати головою. Кожне ваше «угу» або коментарі («краса», «смішно», «весело») під час відповіді або перформансу людини ризикує вбити фразу і її не візьмуть під час монтажу.

Аліна Швидко, Агенція розвитку локальних медіа “Або”

Вам також буде цікаво:

Якими бувають типи планів у відео та коли їх краще використовувати

Які питання потрібно поставити під час інтерв’ю, щоб точно розкрити співрозмовника