Інсайти редакторів, які брали участь у РедБатлах від «Або»
Велика журналістика у малих містах
--
На початку липня завершився другий сезон РедБатлів від Агенції «Або». Як розподілились місця можете подивитись ось тут. Чемпіоном став Конотоп.Сity. Редакція отримала ноутбук. Але головним трофеєм змагань став досвід. І отримали його абсолютно усі редакції, незалежно від того, які місце зайняли.
Головний редактор Володимирець.City
Одним із викликів, з яким доводиться стикатися щодня і щогодини — цілковита залежність новинарів від соцмереж. 80% усіх користувачів сайту Володимирець.сity заходять на сайт саме з Фейсбука, і якщо ти не розшериш новину на своїй сторінці у ФБ — вважай, про неї ніхто не дізнається.
Поки ми ігнорували поради наших менторів регулярно і системно працювати із аудиторією в соціальних мережах — було враження, що новини на сайті створюємо і читаємо лише ми самі. Тепер це трохи виправили, і маємо невеликий, але приріст аудиторії сайту — саме завдяки щоденним постам на нашій сторінці у ФБ. Тепер туди навіть рекламодавці просять рекламу ставити, в тому числі й політичну.
Ще проблема, з якою довелося стикнутися, консерватизм та боязнь нових інформаційно-розважальних жанрів як серед журналістів, так і серед читачів та користувачів. Неодноразово нам робили закиди: навіщо ви бавитеся з тим своїм Сіті, витрачаєте час на якісь тести, конкурси, картки і сервіси? Краще б училися робити серйозну журналістику. А деякі з колег просто не сприйняли нових форматів і пішли з редакції. Довелось багато працювати самому, щоб на прикладі показати іншим: нові формати журналістики — це можливо, це цікаво, за цим майбутнє. Яскраве свідчення тому — тест «Ви впевнені, що добре знаєте селище Володимирець? Давайте перевіримо», створений вихованцями Володимирецького будинку школярів та юнацтва, що набрав рекордних 2186 переглядів.
Що ж стосується неготовності аудиторії сприймати нові жанри, то зростання кількості переглядів та відвідувань сайту свідчить про те, що крига скресла, народ уже звик і чекає нових подач і нестандартного оформлення.
Головний редактор Чортків.City
Вважаю, що на майже 30-тисячне місто Чортків разом із 45-тисячним населенням району одного друкованого видання і двох сайтів, якщо не рахувати сторінок в інеті кількох офіційних установ, — явно недостатньо. Тільки у конкурентному середовищі можливий професійний ріст. І влада по іншому дивиться на журналістів, коли їх багато, змушена з ними рахуватися тощо.
Ми самі дещо із запізненням, на років три-чотири, заявили про себе в інтернет-просторі. Тим часом люди далекі від журналістики, але більш підприємливі, зайняли вільну нішу, і «набивши» групи по кілька десятків тисяч учасників, тепер диктують свої умови в цій галузі і рекламодавцям.
Попри те, рук стараємося не опускати. Свій шлях до читача вбачаємо у якісному контенті. Він довший, ніж через дешеві жовті сенсації, але надійніший. Це простежується у відгуках про нашу працю, навіть від конкурентів з великих міст. І в цьому заслуга агенції АБО, яка «прокачувала» нас через хитромудрі завдання, як-от тест-драйв екзотичного авто чи місцевий ревізор, ті ж конкурси, відеопрезентації, в чому ми були абсолютні дилетанти.
Головний редактор Конотоп.City
Дуже складно заробляти на онлайн медіа, якщо не пишеш джинсу і тебе не фінансують олігархи або політики. А якщо це невелике місто, то завдання ускладнюється ще більше. Завдяки редакційним батлам ми спробували чимало рекламних форматів — конкурси, тести, рейтинги, спецпроєкти. І всі вони працюють.
Круто, коли вмієш висвітлювати й розуміти, які теми мають запит в аудиторії. Спочатку ми наче знаходились всередині мильної бульбашки — вважали, що чітко розуміємо потреби наших читачів. На практиці виявилось, що все трошки не так. Поки крок за кроком йшли до цього розуміння, поступово підвищувалась й наша популярність. За 27 днів червня сайт відвідали понад 32 тисячі унікальних користувачів (не плутати з загальною відвідуваністю, кількістю сеансів). І це лише початок.
Головний редактор Гуляйполе.City
Є такий момент, коли хочеш втулити на сайт все і відразу. Усі місцеві події з триметровими цитатами посадовців тощо. Тепер почали фільтрувати інформацію. У цьому допомогла не лише участь у проекті, а й поїздка до Львова на Lviv Media Forum. Одна з проблем міських медіа — незнання сервісів, за допомогою яких можна подати інформацію. Наприклад: playbuzz, juxtapose, jigsawplanet. Вони дозволяють урізноманітнити контент, коли, здавалося б, нічого писати. А писати завжди є про що, просто потрібно поглянути на своє місто під іншим кутом зору. І, що важливо для кожного журналіста — потрібно не боятись бути «якимось не таким». Не боятись чогось не знати.
Головний редактор Енергодар.City
А що у нас в місцевій журналістиці є проблемою? Мені здається, перше — це пошук незалежних експертів. Дякуючи Або — Агенція розвитку локальних медіа ми її вирішуємо.
Друге — «мєстєчковість», яку ми теж намагаємося викорінювати з підтримкою…ні, через чарівні пенделі ментора.
Третє — це комплекс меншовартості. “ Ну що ви від нас хочете, ми ж не (далі перелік Всеукраїнських ЗМІ плюс ВВС). А виявляється, що й у невеличких містах можна впроваджувати красиві, стильні та круті штуки (скромно скажу, що пару раз і у нас вийшло).
Редактор Сусіди.City
По-перше, ми переконалися, що навіть у невеликому містечку тем для журналістських публікацій може бути дуже багато. Коли в батлах запровадили планку — не менше чотирьох публікацій на сайті за день, першою була думка: як? Як може бути чотири публікації за день, якщо в дрімотному місті відбувається одна подія на тиждень. Виявилося, може. І навіть більше. А теми бувають найнеочікуваніші: від «Якщо б пам’ятник заговорив» до «Секс і місто».
По-друге, старозавітні, точніше старогазетні формати публікацій — це вже навіть не позавчорашній день. А ми ж вважали себе досить сучасними. Виявляється, форматів цікавої і доступної подачі інформації існує просто безліч. Це і тести, і рейтинги, і лонгріди, і картки, і відеоопитування та відеоновини, й інтерактив. Тим більш, функціонал сайту вдосконалюється чи не щотижня.
І по-третє, зламано переконання, що локальне онлайн-медіа не може заробляти. Виявляється, може. Так, це не просто, але цілком реально. Перш за все, за рахунок професійної співпраці з рекламодавцями і запровадження незвичних форматів — спецпроектів, нативної реклами, рекламних тестів, відео. Щоправда, поки локальні рекламодавці не завжди розуміють ці формати, але ж це тільки початок.
Головний редактор Кіцмань.City
Перша проблема місцевої журналістики — малі заробітки, через які люди йдуть працювати в інші сфери. Під час батлів, коли нам терміново треба було шукати спонсорів для матеріалів, ми переконалися, що місцеві підприємці готові підтримати різні рекламні ідеї: нам практично ніхто не відмовив. І хоч поки що доходи редакції приносить друковане видання, ми побачили, що і на сайті можна заробляти, і сподіваємося, зуміємо це робити.
Другою проблемою я б назвала часто невисокий рівень матеріалів — «а навіщо напрягатися, якщо нас і так прочитають». Звісно, це неправильний підхід, але раніше ми звертали менше уваги на якість матеріалів, які викладали на старий сайт, порівнюючи з тими, які друкувалися в газеті. Тепер, завдяки ментору, ми беремо тексти з сайту до газети і вже практично не правимо їх (лише технічні моменти, посилання). Більше того: вже не можемо читати офіційні тексти, які дають нам від різних служб, хочеться їх не лише правити, а й переписати повністю. І це дуже добре.
