Як писати про людей, які пережили фільтрацію? Поради журналістів Евакуація.City
Команда журналістів видання про евакуацію щодня розповідає історії людей, які поїхали з дому через війну. А також про українців за кордоном, які допомагають як біженцям, так і нашій країні та ЗСУ з-за кордону.
Редакторка видання Ірина Пельц, а також його автори й діляться досвідом пошуку та спілкування з героями матеріалів.
Вони бувають різні: хтось виїхав евакуаційним рейсом чи на своєму автомобілі, а комусь довелося перетинати ворожі блокпости та їхати через територію ворожої країни.
Щоб потрапити до росії, а звідти в країни Європи, потрібно пройти справжнє пекло – фільтраційні табори, у яких людей допитують, катують, відправляють у підвали та погрожують ув’язненням.
Розповідати про ці злочини росіян проти українців вкрай важливо, але як працювати з такими темами, щоб не травмувати ні себе, ні людей, з якими спілкуєтеся?
Як шукати героїв таких текстів?
🔺 Людей можна шукати, запитуючи героїв інших текстів про евакуацію, з якими у вас склались хороші й довірливі стосунки. Рекомендація зробить вас надійною людиною, і підштовхне вам довіритись.
🔺 Також добре проглядати коментарі тематичних груп у фейсбуці (наприклад, маріупольських, або українців у Фінляндії чи інших країнах). Саме коментарі, тому що люди, які добровільно розповідають про свій досвід, скоріше погодяться на розмову.
🔺 Пишіть організаціям, які допомагають українцям у різних країнах, або ж волонтерам, до них можна йти з чітким запитом і зазвичай отримати таку ж чітку відповідь;
🔺 Використовуйте зв’язки: ваші далекі знайомі можуть знати різні історії своїх друзів, їхніх рідних чи знайомих. Щоб не розпитувати про це всіх, зробіть пост або сторіс на своїх сторінках у соцмережах.
Як спілкуватися з героями історій?
🔺 Спершу варто просто познайомитись із людиною — зателефонувати, розповісти, хто ви, кинути приклади інших текстів.
🔺 Якщо не можете зустрітися особисто, важливо мати відеорозмову. Героєві потрібні ваші живі очі, ваша емпатія, ваша увага до кожного моменту історії.
”Мені важливо, щоб людина поділилася деталями та відчула себе почутою, тому я активно слухаю, ставлю уточнювальні запитання. Найбільше мені не хотілося, щоб в людини склалося враження, що мені треба від неї тільки матеріал. Герой чи героїня мають відчувати, що їхня історія важлива та почута”,
— розповідає журналістка Інна Волоська.
🔺 Під час розмови варто слідкувати за людиною та її почуттями: чи тремтить у неї голос, в якому вона настрої, чи хоче плакати. В такі моменти варто запитати, як вона почувається і чи готова продовжити розмову, чи краще відкласти її до наступного дзвінка.
”Спершу людям часто потрібно просто виговоритись — інформація та спогади йдуть з них потоком, і питання в цей момент можуть звучати недоречно. Коли людина виговорила болючі для себе моменти, друга розмова може пройти більш предметно, і у журналіста буде вже більше свободи запитувати те, що йому потрібно для розуміння деталей, історії, хронології”
— каже журналістка Альона Мартинюк.
Вам також може бути цікаво: Поради психологині, як журналістам спілкуватися з рідними загиблих та не травмувати їх.
Як вберегти себе під час роботи?
”Мені потрібно кілька годин після розмови, щоб перезавантажитись і відволіктися. Намагаюся після таких важких інтерв’ю робити щось, що не стосується журналістикиx – готувати чи йти вигулювати собаку. Ти береш на себе частину емоцій людини, тому я б порадила журналістам ставити бар’єри: ми маємо розповісти цю історію, але не зробити гірше собі”,
– каже авторка Наталя Куліді.
Про що варто і не варто писати?
🔺 У людей, які виїхали, можуть залишатися в окупації рідні, тому варто уточнити в людини, чи можемо називати її ім’я та прізвище.
🔺 Переважно герої самі проговорюють, що той чи інший факт є “між нами”, але якщо маєте сумніви щодо того, чи можна розповідати цю інформацію – ліпше перепитати, чи варто перетворювати її в текст.
Почитати тексти “Евакуації” про людей, які пройшли російську фільтрацію, можна за посиланнями:
📌 Я хочу, щоб їх покарали: ми пережили три місяці під обстрілами у Маріуполі та фільтраційний табір
📌 Будь сміливою. Як дружина азовця пережила підвали Азовсталі та фільтраційний табір
📌 Вогні Пентагону та люди, що зникають у підвалах: як маріупольці пережили фільтраційний табір росії
📌 Ми пережили пекло: історія сім’ї з Маріуполя, яка пройшла фільтрацію і депортацію до росії