Що я побачила в редакціях німецьких медіа: 4 видання та їхні концепції

Редактор сайту Петропавлівка.City Ірина Ситнік під час навчальної поїздки до Німеччини відвідала редакції місцевих газет, радіо та телебачення. Що вона побачила - розповідає у цьому блозі.

У Лейпцигу побувала в редакції незвичайного видання Kippe, яке пише про безхатьок, безробітних та людей у непростих життєвих ситуаціях.

Цей журнал не можна передплатити, матеріали ви не знайдете в інтернеті - Kippe можна придбати лише у безхатьків. Цей проект соціальний і допомагає їм заробляти.

Вони купують журнал за 1€, а продають за 2€. Райони міста чітко розподілені між розповсюджувачами, тож конфліктів не трапляється. А ще всі продавці укладають обов’язковий договір із виданням, однією з умов якого є: бути чистими, охайними і тверезими.

На постійній основі журнал розповсюджують 60 осіб. Видають Kippe двоє професійних журналістів, а авторами є професори університетів, дружина місцевого пастора та й самі герої нерідко дописують.

Газета Tagesspiegel Hauptstadtburo має 100-тисячний тираж, 130 редакторів у штаті та понад 300 працівників. Читають її берлінці та жителі околиць.

Гасло газети: Renum cognoscere causas, що перекладається як «Ми хочемо знати, чому це відбувається».

Місячна передплата Tagesspiegel Hauptstadtburo - 52,40 євро. За останні два роки її вартість зросла удвічі (причини ті ж, що й у нас - зокрема, стрімке здорожчання паперу).

Є також безкоштовна електронна версія газети, але редакція планує наступного року ввести часткову оплату - за репортажі та лонгріди (матеріали, на які журналісти витрачають багато часу).

За останні роки кількість читачів зменшилася, як і доходи від реклами. Але редакція нові способи заробляти: проводить конгреси та конференції, видає спеціалізовані фахові газети з економіки, екології, має власний магазин з фірмовою продукцією (книги, календарі, сувеніри, навіть вино).

У Лейпцігу відвідали редакцію журналу Kreuzer, що в перекладі означає «крейсер». Це щомісячний журнал про місця та актуальні події.

Основне фінансування: продажі, передплата і реклама. Три тисячі жителів регулярно передплачують улюблене видання, близько десяти тисяч екземплярів купують у роздріб.

Серед читачів дуже популярна рубрика, яку я б назвала «Ревізор»: журналісти анонімно відвідують кафе або ресторани і у матеріалах розповідають про якість харчування та обслуговування. Навіть якщо заклад отримає не найвищі бали, потрапити на шпальти цього видання - престижно, адже серед декількох тисяч місцевих кафе і ресторанів редакція обирає для моніторингу 200 кращих і, тим самим, рекомендує їх місцевим жителям та гостям міста.

17 років тому це був просто блог, спрямований на захист прав населення. Потім з’явилася підтримка від читачів та благодійних фондів (вони забезпечують 99% фінансування), а блог перетворився на повноцінне медіа. Нині воно має 100 тисяч підписників на Facebook і 400 тисяч - у Twitter.

У своєму майбутньому і фінансовій стабільності команда впевнена. Кажуть, поки у світі будуть порушувати права і свободи людей, вони без роботи не лишаться.

Сама поїздка відбулась в рамках проекту “re:start демократичний дискурс”, яку організували німецькі партнери Інституту розвитку регіональної преси - European Centre for Press and Media Freedom ECPMF за підтримки Auswärtiges Amt.

Поради для регіональних редакторів та журналістів

Поради для регіональних редакторів та журналістів