Три моделі монетизації міських медіа, у які ніхто (майже) не вірить
Ми зібрали приклади регіональних українських медіа, які не розраховують на рекламні моделі монетизації, а шукають інші, переважно гібридні.
Медіа + власний бізнес + краудфандинг
Модель: навколо онлайн-медіа створюються інші, більш прибуткові бізнеси, прибуток з яких можна розподіляти на розвиток видання та підтримку міських соціальних проектів.
Приклад:
Полтавське онлайн-видання Зміст. Це не класичне медіа, це — платформа для активних полтавців, не байдужих до долі рідного міста.
Зміст підтримали донорські організації. Але підприємець Олексій Сердюков створив ще два бізнеса навколо сайту: Зміст Книгарня та Зміст Кава.
Як все працює?
Дві гривни з кожної кави йдуть на соціальні проекта з розвитку міста. Кліент отримує фішку і у кав’ярні сам обирає, який проект підтримувати. Купуєш книжку — отримуєш фішку на 5 грн.
Фішки потрібно кинути в одну з восьми скриньок з назвами проектів.
Що підтримують покупці кави та книжок?
На сайті є розділ фандрайзінга, де можна побачити увесь перелік реалізованих проектів. Наприклад, на День Вуличної Музики у Полтаві зібрали 35 851 грн, на собачі будки для пункту перетримки тварин — 7170 грн, настільний футбол дитячому онковідділенню — 4700 грн., на перший благодійний інклюзивний бал Полтави -6240 грн, на форму для команди з американського футболу «Полтавські пантери» — 3575 грн.
Медіа + системна підтримка бізнесу
Модель: відома команда редакторів та журналістів створює медіа, його підтримує певна кількість представників бізнесу, які розділяють цінності видання. Але важливо знайти тих, хто не сприймає підтримку цього медіа, як власний політичний проект. Ще треба на березі визначитися з правилами співпраці, щоб не було втручання у журналістську діяльність з боку інвесторів.
Приклади:
Creatives.media — це онлайн-видання про українців, які досягають успіху у креативних їндустріях. Створила його команда, відома своєю працею над онлайн-журналом The Ukrainians.
Як це працює?
Нове медіа фінансово підтримали шість великих компаній: Uklon, ІТ-компанія N-iX, Fast Food Systems (власник бренда Pizza Celentano), Lviv IT Cluster, Zhyva, ОККО. Власники цих компаній вважають, що майбутнє — за креативними індустріями та відважними бізнес-лідерами у цих сферах.
Більш локальний проект — це сайт Kramatorskpost. Його створив відомий у Донецькій області видавець та головний редактор Андрій Евченко. Він запропонував декільком місцевим підприємцям фінансувати незалежне медіа, вони погодились це робити системно.
Медіа + системна підтримка читачів
Модель: читачі власними коштами фінансують видання, чиї цінності та редакційну політику вони розділяють, а матеріали вважають цікавими та корисними.
Але важливо, щоб це було системно. Не раз у півроку, коли є настрій або коли всі у місті обговорюють журналістське розслідування. Системно — це значить щомісячний платіж, який прив’язаний до рахунку у банку. І як ви оплачуєте кожного місяця інтернет місцевому провайдеру, так і 100 гривень на розвиток міського медіа.
До речі. Агенція «Або» ініціювала кампанію на підтримку донейшенів українських медіа. Ми вважаємо, що донейти в недалекому майбутньому стануть важливою частиною фінансування медіа. Тому протягом місяця під хештегом #донейт_це_любов будемо розповідати про українські ЗМІ, на які не шкода донейтити. А потім оберемо чотири видання, які наша агенція буде підтримувати внесками до кінця року.
Приклади:
Харківське видання «Накипіло» у минулому році запустило свою першу краудфандингову кампанію. Редакція спробувала залучити 126 тисяч гривен, щоб оплатити оренду свого медіацентру на три місяці. І їм вдалося. Але це приклад не системного фінансування медіа, а краудфандингу під конкретну задачу.
Що ще можна почитати:
Платити за контент — це нормально
Що потрібно, щоб перевести медійну організацію на передплату від читачів (на англійській мові).
Олександр Білінський, ментор
Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook і тижневу розсилку від Білки. Там ми ділимося корисними лайфхаками для регіональних редакцій!
